прирівнюватися
ПРИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.
Визнавати себе в чомусь рівним кому-, чому-небудь.
– Е, прирівнялась свиня до коня! (Номис);
// Ставати рівним кому-, чому-небудь у чомусь.
Перехід до колективізації означав, що селянство взагалі як клас прирівнювалося до ворогів Радянської держави (з наук. літ.);
// Бути рівним кому-, чому-небудь у чомусь.
На початок XVI ст. селяни були позбавлені права скаржитися великому князю або королю на своїх панів і прирівнювалися в цьому відношенні до рабів (з наук. літ.);
Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний, фантастичний сон заснувшої [заснулої] землі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)