прирівнюватися
ПРИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.
Визнавати себе в чомусь рівним кому-, чому-небудь.
– Е, прирівнялась свиня до коня! (Номис);
// Ставати рівним кому-, чому-небудь у чомусь.
Перехід до колективізації означав, що селянство взагалі як клас прирівнювалося до ворогів Радянської держави (з наук. літ.);
// Бути рівним кому-, чому-небудь у чомусь.
На початок XVI ст. селяни були позбавлені права скаржитися великому князю або королю на своїх панів і прирівнювалися в цьому відношенні до рабів (з наук. літ.);
Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний, фантастичний сон заснувшої [заснулої] землі (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прирівнюватися — прирі́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прирівнюватися — -ююся, -юєшся, недок., прирівнятися, -яюся, -яєшся, док. Визнавати себе в якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. || Ставати рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. || Бути рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прирівнюватися — ПРИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Визнавати себе в якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. — Е, прирівнялась свиня до коня! (Номис, 1864, №. 7931); // Ставати рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. Словник української мови в 11 томах