прирівняний
ПРИРІ́ВНЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прирівня́ти.
Досягнення сучасної Німеччини в економічній і загальногуманістичній сферах ґрунтується на певній основі зміненої системи освіти, де вчитель має досить високий статус, у багатьох випадках прирівняний до державного службовця (з газ.);
// прирі́вняно, безос. пред.
У традиційній культурі гончарів високо шанували. Це виражалося, наприклад, у тому, що в церкві чи в церемоніальних процесіях попереду всіх мав право стояти тільки цех “калачний” (хлібний) і цех гончарний. Потім майстри глини розчинилися серед загальної маси “радянських робітників”, їх прирівняно до простих ремісників. Певною мірою цей стереотип сприйняття зберігся й досі (принаймні в міських мешканців) (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прирівняний — прирі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прирівняний — [приер’іўн'анией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- прирівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прирівняти. || прирівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прирівняний — ПРИРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прирівня́ти. У своїх цінах товари вже прирівняні певним, мислено уявлюваним кількостям грошей (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120); // прирі́вняно, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах