1. Словник української мови у 20 томах

прирівняний

ПРИРІ́ВНЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прирівня́ти.

Досягнення сучасної Німеччини в економічній і загальногуманістичній сферах ґрунтується на певній основі зміненої системи освіти, де вчитель має досить високий статус, у багатьох випадках прирівняний до державного службовця (з газ.);

// прирі́вняно, безос. пред.

У традиційній культурі гончарів високо шанували. Це виражалося, наприклад, у тому, що в церкві чи в церемоніальних процесіях попереду всіх мав право стояти тільки цех “калачний” (хлібний) і цех гончарний. Потім майстри глини розчинилися серед загальної маси “радянських робітників”, їх прирівняно до простих ремісників. Певною мірою цей стереотип сприйняття зберігся й досі (принаймні в міських мешканців) (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирівняний — прирі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прирівняний — [приер’іўн'анией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. прирівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прирівняти. || прирівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прирівняний — ПРИРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прирівня́ти. У своїх цінах товари вже прирівняні певним, мислено уявлюваним кількостям грошей (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120); // прирі́вняно, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах