1. Словник української мови в 11 томах

прирівняний

ПРИРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прирівня́ти.

У своїх цінах товари вже прирівняні певним, мислено уявлюваним кількостям грошей (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120);

// прирі́вняно, безос. присудк. сл.

Оплату праці колгоспників тепер прирівняно до оплати праці робітників радгоспів (Ком. Укр., 3, 1968, 9)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирівняний — прирі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прирівняний — [приер’іўн'анией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. прирівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прирівняти. || прирівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прирівняний — ПРИРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прирівня́ти. Досягнення сучасної Німеччини в економічній і загальногуманістичній сферах ґрунтується на певній основі зміненої системи освіти, де вчитель має досить високий статус... Словник української мови у 20 томах