прирівнюватися
ПРИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Визнавати себе в якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь.
— Е, прирівнялась свиня до коня! (Номис, 1864, №. 7931);
// Ставати рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні.
Грошовий кристал є необхідний продукт процесу обміну, в якому різнорідні продукти праці фактично прирівнюються один до одного і тим самим фактично перетворюються в товари (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 91);
Запровадження мілітаризації означало, що робітники і службовці вугільної промисловості прирівнювались до бійців Червоної Армії (Іст. УРСР, II, 1957, 178);
// Бути рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні.
На початок XVI ст. селяни були позбавлені права скаржитися великому князю або королю на своїх панів і прирівнювалися в цьому відношенні до рабів (Іст. УРСР, І, 1953, 131);
Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний, фантастичний сон заснувшої [заснулої] землі (Н.-Лев., III, 1956, 142).
Значення в інших словниках
- прирівнюватися — прирі́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прирівнюватися — -ююся, -юєшся, недок., прирівнятися, -яюся, -яєшся, док. Визнавати себе в якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. || Ставати рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. || Бути рівним кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прирівнюватися — ПРИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Визнавати себе в чомусь рівним кому-, чому-небудь. – Е, прирівнялась свиня до коня! (Номис); // Ставати рівним кому-, чому-небудь у чомусь. Словник української мови у 20 томах