приріз
ПРИРІ́З, у, ч.
1. Дія за знач. прирі́зувати 1.
Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (І. Кириленко).
2. Те саме, що прирі́зок.
У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)