приріз

прирі́з

-у, ч.

1》 Дія за знач. прирізувати 1).

2》 Те саме, що прирізок.

Значення в інших словниках

1. приріз — прирі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. приріз — (у стіні) отвір, діра; (у гіллі) просвіт, щілина; (губ) форма, обрис.  Словник синонімів Караванського
3. приріз — ПРИРІ́З, у, ч. 1. Дія за знач. прирі́зувати 1. Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (І. Кириленко). 2. Те саме, що прирі́зок. У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. приріз — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал.  Словник синонімів української мови
5. приріз — ПРИРІ́З, у, ч. 1. Дія за знач. прирі́зувати 1. Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (Кир., Вибр., 1960, 214). 2. Те саме, що прирі́зок. У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (Коломийки, 1969, 196).  Словник української мови в 11 томах