приріст
ПРИ́РІСТ, при́росту, ч.
1. тільки одн. Збільшення у розмірах, в кількості, в потужності і т. ін.
Після пересадки сіянці аронії добре приживаються і, вже починаючи з другого року, дають гарний приріст, по 20–30 см за літо (з наук.-попул. літ.);
Ефективність капітальних вкладень визначається шляхом визначення приросту видобутку вугілля, нафти, газу, електроенергії тощо на одну гривню асигнувань на капітальне будівництво (з наук. літ.).
2. Дія за знач. прироста́ти 1.
У пошкоджених щитівками дерев припиняється приріст гілок і плодоношення (з наук. літ.);
// перев. мн. Нові гілки, що виростають на рослинах.
Прирости, що з'являються в результаті відновлюючого обрізування, формують залежно від сили пагона і місця його в кроні (з наук. літ.).
△ (1) Від'є́мний при́ріст насе́лення – демографічна ситуація в країні або якійсь її частині, коли смертність переважає народжуваність.
Протягом останніх років приріст населення в Україні від'ємний (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)