присвоювання —
присво́ювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
присвоювання —
-я, с. Дія за знач. присвоювати. || У системах обробки інформації: а) операція зміни значення змінної, регістра або ін. елемента даних; б) надання пристрою або ін. ресурсу імені, за яким до них можуть звертатися програми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
присвоювання —
ПРИСВО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. присво́ювати. — Характеристичним у соціалістів є не змагання до знесення власності взагалі, а змагання до знесення форм власності буржуазної. Цебто спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоби працювати на других (Коб., І, 1956, 156).
Словник української мови в 11 томах