прислугувати —
прислу́гувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
прислугувати —
Прислугува́ти. Бути властивим, притаманним (для когось, чогось). Рішучий висновок — се силльоґістичний висновок, зложений із трьох рішучих присудів.
Українська літературна мова на Буковині
прислугувати —
див. прислуговувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прислугувати —
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
прислугувати —
ПРИСЛУ́ГУВАТИ див. прислуго́вувати.
Словник української мови в 11 томах