присмертний
ПРИСМЕ́РТНИЙ, а, е, рідко.
Який перебуває в передсмертному стані.
На панщину не пішов [Павло]: “в мене жінка присмертна”, – одпрохався тим (Марко Вовчок);
// у знач. ім. присме́ртний, ного, ч.; присме́ртна, ної, ж. Той (та), що перебуває в передсмертному стані.
Доріс помирала .. Михайло сидів біля неї, насилу стримуючи ридання.., гладив холонуче чоло присмертної (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)