присочити
ПРИСОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого і без дод., діал.
Підстерегти, прослідити.
Я таки присочила, хто в нас капусту краде (Сл. Б. Грінченка);
– Е, постривай же .. Ми ж присочимо тебе! – та вже ото й чигали його, не спускали з очей (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)