приставка
ПРИСТА́ВКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що поста́вка 1.
Копронідос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців... (І. Нечуй-Левицький);
Сімнадцять років тому мсьє Івар приїхав до Парижа спекулювати на воєнних приставках (Ю. Смолич).
2. Те, що приставлене, приєднане до чого-небудь;
// Додаткове пристосування, додаткова деталь.
Бандура з приставками має такі переваги над звичайною: збільшує силу звучання інструмента, ліквідує розрив між басами і мелодією, завдяки чому збагачуються фактурні можливості (з наук. літ.);
Вперше в цьому році самохідні вантажні судна виходять з приставками, що дасть можливість збільшити їх вантажопідйомність у два рази, а продуктивність флоту на 10–12 процентів (з газ.).
3. Різновид найпростішого ігрового комп'ютера, який підключають до телевізора, екран якого слугує дисплеєм.
Ігрова приставка.
4. лінгв., рідко. Те саме, що пре́фікс.
Словник української мови (СУМ-20)