приставка

ПРИСТА́ВКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що поста́вка 1.

Копронідос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців... (І. Нечуй-Левицький);

Сімнадцять років тому мсьє Івар приїхав до Парижа спекулювати на воєнних приставках (Ю. Смолич).

2. Те, що приставлене, приєднане до чого-небудь;

// Додаткове пристосування, додаткова деталь.

Бандура з приставками має такі переваги над звичайною: збільшує силу звучання інструмента, ліквідує розрив між басами і мелодією, завдяки чому збагачуються фактурні можливості (з наук. літ.);

Вперше в цьому році самохідні вантажні судна виходять з приставками, що дасть можливість збільшити їх вантажопідйомність у два рази, а продуктивність флоту на 10–12 процентів (з газ.).

3. Різновид найпростішого ігрового комп'ютера, який підключають до телевізора, екран якого слугує дисплеєм.

Ігрова приставка.

4. лінгв., рідко. Те саме, що пре́фікс.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставка — Приста́вка: — тут: прикладка [26] Словник з творів Івана Франка
  2. приставка — приста́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. приставка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що поставка 1). 2》 Те, що приставлено, приєднано до чого-небудь. || Додаткове пристосування, додаткова деталь. || Пристрій, що підмикається до іншого пристрою і додає йому нових, додаткових властивостей. Акустична приставка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приставка — ПОСТАЧА́ННЯ (сукупність заходів для задоволення потреб підприємства, організації або матеріальних потреб населення), ПОСТА́ВКИ, ПРИСТА́ВКА розм. — Відведи його до писаря Лаврентьєва. Словник синонімів української мови
  5. приставка — ПРИСТА́ВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що поста́вка 1. Копронідос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. приставка — Приставка, -ки ж. Доставка. Херс. г. Словник української мови Грінченка