приставка
ПРИСТА́ВКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що поста́вка 1.
Копронідос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців… (Н.-Лев., III, 1956, 380);
Сімнадцять років тому мсьє Івар приїхав до Парижа спекулювати на воєнних приставках (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 247).
2. Те, що приставлено, приєднано до чого-небудь;
// Додаткове пристосування, додаткова деталь.
Бандура з приставками має такі переваги над звичайною: збільшує силу звучання інструмента, ліквідує розрив між басами і мелодією, завдяки чому збагачуються фактурні можливості (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 59);
Телевізорні заводи планують випускати кольорові приставки (Наука.., 12, 1968, 53);
Вперше в цьому році самохідні вантажні судна виходять з приставками, що дасть можливість збільшити їх вантажопідйомність у два рази, а продуктивність флоту на 10-12 процентів (Веч. Київ, 11.III 1966, 1).
3. грам., рідко. Те саме, що пре́фікс.
Значення в інших словниках
- приставка — Приста́вка: — тут: прикладка [26] Словник з творів Івана Франка
- приставка — приста́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- приставка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що поставка 1). 2》 Те, що приставлено, приєднано до чого-небудь. || Додаткове пристосування, додаткова деталь. || Пристрій, що підмикається до іншого пристрою і додає йому нових, додаткових властивостей. Акустична приставка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приставка — ПРИСТА́ВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що поста́вка 1. Копронідос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців... (І. Словник української мови у 20 томах
- приставка — ПОСТАЧА́ННЯ (сукупність заходів для задоволення потреб підприємства, організації або матеріальних потреб населення), ПОСТА́ВКИ, ПРИСТА́ВКА розм. — Відведи його до писаря Лаврентьєва. Словник синонімів української мови
- приставка — Приставка, -ки ж. Доставка. Херс. г. Словник української мови Грінченка