приставлений
ПРИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приста́вити.
Біля невеличкого столика, приставленого до круглого ілюмінатора, сидів, поклавши голову на руки, чоловік (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 59);
З правого боку стояла висока драбина, приставлена до квадратної ляди, що вела на горище (Голов., Тополя.., 1965, 411);
Розвела [Чайчиха] вогонь, приставила горшки з водою, потім пішла до комірчини, ..зачерпнула [зерна] в ночовки й понесла до оселі, щоб всипати його в горщики, приставлені до печі (Стельмах, І, 1962, 210);
Голова упала на груди; руки обвисли, мов не його руки, а приставлені, він їх не міг підняти угору (Мирний, І, 1954, 325);
Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений; до його вже потім приставлена новіша церква (Н.-Лев., II, 1956, 401);
Разом замірялись [Васильок з Гервазієм] тікати в прерії та пампаси на вільне життя, доїхали аж до Боярки — і були приставлені додому з поліцейським унтером (Смолич, Мир.., 1958, 534);
За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця… (Гл., Вибр., 1951, 43);
Кожного разу перед тим, як вручати листи адресатам, їх переглядала спеціально приставлена для того Мандиком довірена людина (Цюпа, Назустріч.., 1958, 426);
Одружившись, Петро пішов працювати у каменоломню, де спочатку кілька років добував камінь, а пізніше був приставлений до каменедробарки (Томч., Жменяки, 1964, 102);
Чернець, що приставлений був доглядати за Огієвськими, з вигляду суворий, відлюдкуватий, спершу лякав Любу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 516);
Сьогодні Северко вже до іншого діла буде приставлений (Іщук, Вербівчани, 1961, 10);
// приста́влено, безос. присудк. сл.
Незабаром човен з телям було взято на буксир і щасливо приставлено до берега (Донч., VI, 1957, 148);
Одної ночі мене було спіймано на гарячому і приставлено перед очі нашого боса (Мур., Бук. повість, 1959, 90);
[Катрич:] Головне, щоб твоя душа лежала до того діла, до якого тебе приставлено (Мороз, П’єси, 1959, 305).
Значення в інших словниках
- приставлений — приста́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приставлений — [приестаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- приставлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приставити. || приставлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приставлений — ПРИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приста́вити. Біля невеличкого столика, приставленого до круглого ілюмінатора, сидів, поклавши голову на руки, чоловік (Ю. Словник української мови у 20 томах