приставлений

ПРИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до приста́вити.

Біля невеличкого столика, приставленого до круглого ілюмінатора, сидів, поклавши голову на руки, чоловік (Ю. Бедзик);

З правого боку стояла висока драбина, приставлена до квадратної ляди, що вела на горище (С. Голованівський);

Розвела [Чайчиха] вогонь, приставила горшки з водою, потім пішла до комірчини, .. зачерпнула [зерна] в ночовки й понесла до оселі, щоб всипати його в горщики, приставлені до печі (М. Стельмах);

Голова упала на груди; руки обвисли, мов не його руки, а приставлені, він їх не міг підняти угору (Панас Мирний);

Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений; до його вже потім приставлена новіша церква (І. Нечуй-Левицький);

Разом замірялись [Васильок з Гервазієм] тікати в прерії та пампаси на вільне життя, доїхали аж до Боярки – і були приставлені додому з поліцейським унтером (Ю. Смолич);

За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця... (Л. Глібов);

Одружившись, Петро пішов працювати у каменоломню, де спочатку кілька років добував камінь, а пізніше був приставлений до каменедробарки (М. Томчаній);

Чернець, що приставлений був доглядати за Огієвськими, з вигляду суворий, відлюдкуватий, спершу лякав Любу (П. Кочура);

Сьогодні Северко вже до іншого діла буде приставлений (А. Іщук);

// приста́влено, безос. пред.

Одної ночі мене було спіймано на гарячому і приставлено перед очі нашого боса (І. Муратов);

[Катрич:] Головне, щоб твоя душа лежала до того діла, до якого тебе приставлено (З. Мороз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставлений — приста́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приставлений — [приестаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. приставлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приставити. || приставлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приставлений — ПРИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приста́вити. Біля невеличкого столика, приставленого до круглого ілюмінатора, сидів, поклавши голову на руки, чоловік (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах