приставлений
ПРИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приста́вити.
Біля невеличкого столика, приставленого до круглого ілюмінатора, сидів, поклавши голову на руки, чоловік (Ю. Бедзик);
З правого боку стояла висока драбина, приставлена до квадратної ляди, що вела на горище (С. Голованівський);
Розвела [Чайчиха] вогонь, приставила горшки з водою, потім пішла до комірчини, .. зачерпнула [зерна] в ночовки й понесла до оселі, щоб всипати його в горщики, приставлені до печі (М. Стельмах);
Голова упала на груди; руки обвисли, мов не його руки, а приставлені, він їх не міг підняти угору (Панас Мирний);
Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений; до його вже потім приставлена новіша церква (І. Нечуй-Левицький);
Разом замірялись [Васильок з Гервазієм] тікати в прерії та пампаси на вільне життя, доїхали аж до Боярки – і були приставлені додому з поліцейським унтером (Ю. Смолич);
За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця... (Л. Глібов);
Одружившись, Петро пішов працювати у каменоломню, де спочатку кілька років добував камінь, а пізніше був приставлений до каменедробарки (М. Томчаній);
Чернець, що приставлений був доглядати за Огієвськими, з вигляду суворий, відлюдкуватий, спершу лякав Любу (П. Кочура);
Сьогодні Северко вже до іншого діла буде приставлений (А. Іщук);
// приста́влено, безос. пред.
Одної ночі мене було спіймано на гарячому і приставлено перед очі нашого боса (І. Муратов);
[Катрич:] Головне, щоб твоя душа лежала до того діла, до якого тебе приставлено (З. Мороз).
Словник української мови (СУМ-20)