пристановисько
ПРИСТАНО́ВИСЬКО, а, с., розм.
Те саме, що пристано́вище.
Я таки дуже рада, що маю тут таке добре пристановисько (Леся Українка);
Ну, хто б коли подумав би за ту розпронещасну Христю, хто б потурбувався за те, щоб вона мала якесь пристановисько, хто обігрів би її захололе в самотині життя?.. (В. Речмедін);
– Тут тобі і їсти й пити подадуть, будеш як баришня, – любовно тішив [батько] Ольгу, що сиділа опечалена з нового пристановиська (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)