пристиглий

ПРИСТИ́ГЛИЙ, а, е, розм.

Дієпр. акт. до присти́гнути 1, 4.

Очі побільшали і, здається, побілішали: стали зовсім сивасті і висвічували гіркоту душевну в пристиглому погляді (В. Барка);

Пристигле просо.

Значення в інших словниках

1. пристиглий — присти́глий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пристиглий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до пристигнути 1). Пристигле просо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристиглий — ПРИСТИ́ГЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до присти́гнути 1. Пристигле просо.  Словник української мови в 11 томах