пристиглий
ПРИСТИ́ГЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до присти́гнути 1, 4.
Очі побільшали і, здається, побілішали: стали зовсім сивасті і висвічували гіркоту душевну в пристиглому погляді (В. Барка);
Пристигле просо.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристиглий — присти́глий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- пристиглий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до пристигнути 1). Пристигле просо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристиглий — ПРИСТИ́ГЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до присти́гнути 1. Пристигле просо. Словник української мови в 11 томах