пристиглий

ПРИСТИ́ГЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до присти́гнути 1.

Пристигле просо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристиглий — присти́глий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристиглий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до пристигнути 1). Пристигле просо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристиглий — ПРИСТИ́ГЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до присти́гнути 1, 4. Очі побільшали і, здається, побілішали: стали зовсім сивасті і висвічували гіркоту душевну в пристиглому погляді (В. Барка); Пристигле просо. Словник української мови у 20 томах