пристосованець
ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ, нця, ч.
Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин.
– З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О. Гончар);
– Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)