Словник української мови у 20 томах

пристосованець

ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ, нця, ч.

Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин.

– З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О. Гончар);

– Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Д. Бедзик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пристосованець — пристосо́ванець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пристосованець — -нця, ч. Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристосованець — ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ (людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, пристосовуючись до обстановки), ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, КОНФОРМІ́СТ. — З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О.  Словник синонімів української мови
  4. пристосованець — ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ, нця, ч. Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. Створює [Ю.  Словник української мови в 11 томах