пристосованець

ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ (людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, пристосовуючись до обстановки), ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, КОНФОРМІ́СТ. — З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О. Гончар); Мої останні при житті слова — прокляття всім пристосуванцям, які стають зрадниками (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. пристосованець — пристосо́ванець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пристосованець — -нця, ч. Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристосованець — ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ, нця, ч. Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. – З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О. Гончар); – Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
4. пристосованець — ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ, нця, ч. Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. Створює [Ю.  Словник української мови в 11 томах