пристосованість
ПРИСТОСО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. пристосо́ваний 2.
Вирішальне значення у визначенні хвороби мають ступінь і характер пристосованості організму в цілому і його окремих систем до навколишнього середовища (з наук. літ.);
В міру зростання ознак породності у коней помітно знижується пристосованість до природних умов (з наук. літ.);
Придивіться уважніше до зеленого світу. І ви помітите взаємну пристосованість рослин, які живуть в одному місці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)