пристосованість
ПРИСТОСО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. пристосо́ваний 2.
Вирішальне значення у визначенні хвороби мають ступінь і характер пристосованості організму в цілому і його окремих систем до навколишнього середовища (Курс патології, 1956, 28);
В міру зростання ознак породності у коней помітно знижується пристосованість до природних умов (Конярство, 1957, 34);
Придивіться уважніше до зеленого світу. І ви помітите взаємну пристосованість рослин, які живуть в одному місці (Наука.., 2, 1964, 20).
Словник української мови (СУМ-11)