пристрасно

ПРИ́СТРАСНО.

Присл. до при́страсний 1–3.

Пристрасно любив [Олекса] співи і пісні і сам співав досить гарним тенором (І. Франко);

Хірург працював з незвичайним натхненням. Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя, як зараз (О. Довженко);

Він грав [у карти] пристрасно, азартно, до самозабуття (І. Волошин);

Іцко послухав жінки, в якій здужав [встиг] .. пристрасно закохатися, і вволив її волю (І. Франко);

Мавка пристрасно пестить його, він скрикує з мукою втіхи (Леся Українка);

// розм. Дуже завзято, дуже сильно.

Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям; воно так пристрасно гойдало, що маля ледве-ледве трималося в колисці (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. пристрасно — при́страсно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пристрасно — Присл. до пристрасний 1-3). || розм. Дуже завзято, дуже сильно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристрасно — При́страсно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пристрасно — ПРИ́СТРАСНО. Присл. до при́страсний 1-3. Пристрасно любив [Олекса] співи і пісні і сам співав досить гарним тенором (Фр., V, 1951, 17); Хірург працював з незвичайним натхненням.  Словник української мови в 11 томах