пристроювати
ПРИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що.
1. розм. Прилаштовувати що-небудь десь, кудись, розміщувати, розташовувати щось де-небудь.
Блондин .. вже так пристроює того ролика, так пристроює (Остап Вишня);
В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (В. Собко);
Кіндрат щоліта приїздив на канікули додому і поводив себе, як панич. Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук).
2. ким, де, куди, розм. Влаштовувати кого-небудь на якусь посаду, квартиру і т. ін.
[Кирило:] Покійний Харко за спасибі взяв та до крамниці пристроїв [Храпка] (Панас Мирний);
– Отака вона безсовісна, – жаліється Соломія. – Я її й до професора в Києві водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду секретарем пристроїла... (В. Кучер);
Він не хотів навіть сказати, що мав на думці пристроїти Ваську в них на квартирі (І. Микитенко);
// Видавати заміж або женити, влаштовувати родинне життя.
– У вас он дочка; треба її до ума довести, треба її пристроїти (Панас Мирний);
Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка (І. Карпенко-Карий);
// Вміщати що-небудь кудись.
Тут, бачите, у нас зайшла думка видати збірник пам'яті Гоголя. От би до нього і можна пристроїти “Серед степів” (Панас Мирний);
Коли б Вам не було трудно помогти мені пристроїти хоч невелику частину видання в Одесі, я був би Вам дуже вдячний (М. Коцюбинський).
3. військ. Те саме, що пришико́вувати.
4. діал. Прикрашати, причепурювати.
* Образно. Часто Ольга .. малювала перед нею щастя материнства, .. пристроювала в найчудовніші квіти своєї уяви (І. Франко);
Він пристроював кождий... епізод фантастично, говорив, мов поет (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)