пристрілюватися
ПРИСТРІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИСТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., спец.
1. Пробними пострілами визначати відстань до об'єкта і точність попадання.
Наші ще тільки пристрілювалися, як Шагайда вже передавав координати на есмінець (В. Кучер);
Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць, колупають дорогу, луплять в лоб, шукають слабого місця в броні (Ю. Яновський);
Німці не могли так швидко пристрілятись до цієї точки. Вони ще й засікти її не встигли (Яків Баш);
Куля дзизнула зовсім низько – і її синій берет злетів з голови. Ворог таки пристрілявся (Ю. Смолич).
2. тільки недок. Пас. до пристрі́лювати².
Словник української мови (СУМ-20)