пристьобувати
ПРИСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИСТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
Пришивати що-небудь до чогось великими стібками.
Коміри було повишиває [мати], а мені, раз колись, тільки пристьобала, бо сердилась (Ганна Барвінок);
Не вміла вишивати Солоха, як її сестри, не вміла прясти так тонко, як вони, а все ж хоч полотнище до полотнища пристебне, хоч переділку перепряде – і за те добре (Панас Мирний).
ПРИСТЬО́БУВАТИ² див. пристіба́ти.
Словник української мови (СУМ-20)