пристьобувати
ПРИСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИСТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Пришивати що-небудь до чогось великими стібками.
Коміри було повишиває [мати], а мені, раз колись, тільки пристьобала, бо сердилась (Барв., Опов.., 1902, 62);
Не вміла вишивати Солоха, як її сестри, не вміла прясти так тонко, як вони, а все ж хоч полотнище до полотнища пристебне, хоч переділку перепряде — і за те добре (Мирний, І, 1964, 60).
ПРИСТЬО́БУВАТИ² див. пристіба́ти.
Словник української мови (СУМ-11)