присутність
ПРИСУ́ТНІСТЬ, ності, ж.
1. Чиєсь перебування в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутність.
Коли їздив [пан Адам] з дамами, то сама його присутність, особливо ж у домах, де були панни, побільшувала пожертвування (Н. Кобринська);
Всі запрошені радо дали згоду вшанувати своєю присутністю їх родинне торжество (Ю. Смолич).
2. Наявність, існування чого-небудь у чомусь, десь.
Всі згоджувалися, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти якийсь кінець справі (М. Коцюбинський);
У вугра “нюх” такий, що він відчуває присутність одного грама спирту, розчиненого у воді... Ладозького озера! (з наук.-попул. літ.);
Століття тому цей газ [гелій] виявили в кратері вулкана, а трьома роками раніше встановили його присутність на Сонці (з наук. літ.).
(1) У прису́тності:
а) при наявності кого-небудь десь; при наявності певної кількості людей.
Читала я в тутешньому Літературному товаристві, в присутності 120 осіб (Леся Українка);
б) (канц.) при яких-небудь свідках.
“Тисяча дев'ятсот п'ятого року... жовтня місяця ми, нижчепідписані селяни-власники села Медвин, .. в присутності свого законного старости Окуня Дениса, сина Володимирового, постановили” (М. Стельмах);
в) за допомогою чогось.
У присутності деяких каталізаторів температура дисоціації води може значно знизитися (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)