присутній
ПРИСУ́ТНІЙ, я, є.
1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній.
[Коренєв:] Це дуже добре, що якраз присутній Борис Іванович. Бо справа ця стосується, напевно, і його (Л. Дмитерко);
Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика. Але вона до останньої хвилини не відходила од нього (З. Тулуб);
// у знач. ім. прису́тні, ніх, мн. Ті, хто перебуває в якому-небудь місці в певний час.
За кожним разом, коли вимовляв [Мустафа] з неможливим акцентом французькі слова, повертавсь на всі боки та позирав на присутніх (М. Коцюбинський);
Серед присутніх переважала молодь (Ірина Вільде).
2. Який є, існує в чому-небудь, десь; наявний.
Поезія М. Рильського, перш за все, розумна, мисль поета присутня в кожному рядку, в кожній картині і явищі, події і предметі (А. Малишко);
Пісня, прислів'я, приказка, дотеп, жарт, казка, легенда незмінно присутні в українській комедії, вони є органічними елементами твору (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)