присутній

ПРИСУ́ТНІЙ, я, є.

1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній.

Кандидати в члени ЦК присутні на засіданнях Пленумів ЦК з правом дорадчого голосу (Статут КПРС, 1971, 17);

[Коренєв:] Це дуже добре, що якраз присутній Борис Іванович. Бо справа ця стосується, напевно, і його (Дмит., Драм. тв., 1958, 373);

Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика. Але вона до останньої хвилини не відходила од нього (Тулуб, В степу.., 1964, 20);

// у знач. ім. прису́тні, ніх, мн. Ті, хто перебуває в якому-небудь місці в певний час.

За кожним разом, коли вимовляв [Мустафа] з неможливим акцентом французькі слова, повертавсь на всі боки та позирав на присутніх (Коцюб., II, 1955, 136);

Серед присутніх переважала молодь (Вільде, Сестри.., 1958, 463).

2. Який є, існує в чому-небудь, десь; наявний.

Поезія М. Рильського, перш за все, розумна, мисль поета присутня в кожному рядку, в кожній картині і явищі, події і предметі (Мал., Думки.., 1959, 12);

Єдність і дружба наших братніх народів — це те, що присутнє в серці кожної радянської людини (Тич., 111, 1957, 502);

Пісня, прислів’я, приказка, дотеп, жарт, казка, легенда незмінно присутні в українській комедії, вони є органічними елементами твору (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 89).

Значення в інших словниках

1. присутній — (який є в наявності) існуючий, наявний, підручний.  Словник синонімів Полюги
2. присутній — бувають відсутні тільки люди Відповідниками широковживаних російських слів отсутствие, отсутствующий, присутствие, присутствующий в українській мові виступають відсутність, відсутній, присутність, присутній.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. присутній — прису́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
4. присутній — г. приявний, д. притомний; (- гумору творі) наявний.  Словник синонімів Караванського
5. присутній — [приесут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
6. присутній — -я, -є. 1》 Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; прот. відсутній. || у знач. ім. присутні, -ніх, мн. Ті, хто перебуває в якому-небудь місці в певний час. 2》 Який є, існує в чому-небудь, десь; наявний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. присутній — ПРИСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній. [Коренєв:] Це дуже добре, що якраз присутній Борис Іванович. Бо справа ця стосується, напевно, і його (Л.  Словник української мови у 20 томах
8. присутній — НАЯ́ВНИЙ (який є в наявності); ІСНУ́ЮЧИЙ (перев. щодо абстрактних понять — який існує або існував); ПРИСУ́ТНІЙ (який є в даному місці); ПІДРУ́ЧНИЙ (наявний поблизу, під рукою).  Словник синонімів української мови
9. присутній — Прису́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)