присушений
ПРИСУ́ШЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до присуши́ти.
Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Іван Ле);
* Образно. Присушений паперами і чужою горілкою, писар, в картатих панських галанцях, щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах).
2. у знач. прикм. Який трохи присушився, підсох.
Новиков щільно прикладає вухо до присушеної трави (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)