присушений
ПРИСУ́ШЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до присуши́ти.
Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами. (Ле, Наливайко, 1957, 129);
*Образно. Присушений паперами і чужою горілкою, писар, в картатих панських галанцях, щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (Стельмах, І, 1962, 211).
2. у знач. прикм. Який трохи присушився, підсох.
Новиков щільно прикладає вухо до присушеної трави (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 571).
Словник української мови (СУМ-11)