пританцьовувати
ПРИТАНЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Час від часу танцювати (перев. перериваючи танець якоюсь іншою дією).
Хаброня та Марта виступили серед хати, попіднімали руки вгору та давай пританцьовувати одна до другої, та приспівувати молдаванської пісні (І. Нечуй-Левицький);
Між возами, в гурті своєї родини, якась п'яненька й заплакана баба пританцьовувала і приспівувала (С. Васильченко);
// Супроводжувати спів танцями.
І, наче вітаючи його, співає [Аза-Заньковецька] пристрасну пісню своєрідним грудним голосом, пританцьовуючи характерними дрібними па (з мемуарної літ.).
2. Час від часу робити ногами рухи, що нагадують танець.
Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Л. Дмитерко);
Яринка стояла за ворітьми і пританцьовувала на місці, бо в неї змерзли ноги (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)