прителіпатися
ПРИТЕЛІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Повільно, з труднощами прийти, приїхати куди-небудь, до когось.
Він так охляв, що почав валитися з ніг. Одного дня прителіпався до багача і каже: – Як працювати, коли у мене в череві процесія ходить? (з казки);
[Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму... Прокинешся вранці – у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш);
// Недоречно або невчасно прийти, приїхати куди-небудь, до когось.
Ледве нашкребли на два келихи, – прошепотів він, щоб не почули приятелі, – а тут ти прителіпався! (А. Хижняк);
– Дай мені слово, що більше не побіжиш до тієї Олени... – До якої? – Ну, до Зарубиної, що навмисне в село прителіпалась... (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)