Словник української мови в 11 томах

прителіпатися

ПРИТЕЛІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Повільно, з труднощами прийти, приїхати куди-небудь, до когось.

Він так охляв, що почав валитися з ніг. Одного дня прителіпався до багача і каже: — Як працювати, коли у мене в череві процесія ходить? (Казки Буковини.., 1968, 12);

[Копистка:] Бувало й нап’єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш, П’єси, 1960, 13);

// Недоречно або невчасно прийти, приїхати куди-небудь, до когось.

Ледве нашкребли на два келихи, — прошепотів він, щоб не почули приятелі, — а тут ти прителіпався! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 225);

— Дай мені слово, що більше не побіжиш до тієї Олени… —До якої? — Ну, до Зарубиної, що навмисне в село прителіпалась… (Кучер, Трудна любов, 1960, 306).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прителіпатися — прителіпа́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прителіпатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Повільно, з труднощами прийти, приїхати куди-небудь, до когось. || Недоречно або невчасно прийти, приїхати куди-небудь, до когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прителіпатися — ПРИТЕЛІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Повільно, з труднощами прийти, приїхати куди-небудь, до когось. Він так охляв, що почав валитися з ніг. Одного дня прителіпався до багача і каже: – Як працювати, коли у мене в череві процесія ходить?...  Словник української мови у 20 томах
  4. прителіпатися — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
  5. прителіпатися — Прителіпа́тися, -па́юся, -па́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прителіпатися — Прителіпатися, -паюся, -єшся гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась? Харьк. у.  Словник української мови Грінченка