притемнювати
ПРИТЕ́МНЮВАТИ, юю, юєш і ПРИТЕМНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що.
1. Робити трохи темнішим.
Притемнити кімнату;
// Робити не таким яскравим (про джерело світла).;
// Прикривати від світла, трохи затемнювати, затінювати.
– Чого ж? Я сміливісінько дивлюся, коли натраплю. Ви ж притемнюєте очі димчатими окулярами, – заперечив Синявін (Іван Ле).
2. перен. Перевершувати кого-небудь своїми якостями, робити когось менш помітним.
Регіна з усякого погляду притемнює її (І. Франко);
// Применшувати чиє-небудь значення, принижувати чиюсь роль і т. ін.
Замковий відчував .. ще й інші тіньові закиди, які притемнювали його як завідувача відділом [відділу] (Іван Ле).
3. перен. Робити похмурим, сумним (очі, погляд, обличчя і т. ін.).
Її обличчя можна було б назвати молодим, аби на очі не наслоїлись горе, смуток і тіні страждань, вони притемнили синій погляд і в сполосі тримали повіки й вії (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)