притемніти
ПРИТЕМНІ́ТИ, і́є, док.
Стати темнішим; потемніти.
– От і не забудеться, – зовсім притемніли її очі, а бровенята сумно зібралися в оборку (М. Стельмах);
// безос. Стати темно; стемніти.
Місяць зайшов десь за хату, і в хаті притемніло (С. Васильченко);
– Тільки притемніло трохи – вже й піп тут (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)