притемніти
ПРИТЕМНІ́ТИ, і́є, док. Стати темнішим; потемніти.
— От і не забудеться, — зовсім притемніли її очі, а бровенята сумно зібралися в оборку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 31);
// безос. Стати темно; стемніти.
Місяць зайшов десь за хату, і в хаті притемніло (Вас., І, 1959, 201);
— Тільки притемніло трохи — вже й піп тут (Збан., Єдина, 1959, 133).
Словник української мови (СУМ-11)