притерплюватися

ПРИТЕ́РПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИТЕРПІ́ТИСЯ, терплю́ся, те́рпишся; мн. прите́рпляться; док., до чого, з чим і без дод., розм.

Звикати, призвичаюватися до чого-небудь неприємного, незвичного; освоюватися.

– Педагогами повинні працювати люди за покликанням. – А звідкіля ти знаєш, що вона не за покликанням? – А коли за покликанням, то хай притерплюється (Ю. Збанацький);

// перев. док. Змиритися з чим-небудь.

Потім життя трохи налагодилось. Притерпілася мати з Паньковим керівництвом (Ю. Збанацький);

– Сергію! – ще трагічніше зашепотів Ігор. – Ти верзеш сам не знаєш що... Невже ти так притерпівся? Невже не проймає тебе жах? (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. притерплюватися — прите́рплюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. притерплюватися — -ююся, -юєшся, недок., притерпітися, -терплюся, -терпишся; мн. притерпляться; док., до чого, з чим і без додатка, розм. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь неприємного, незвичного; освоюватися. || перев. док. Змиритися з чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притерплюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
4. притерплюватися — ПРИТЕ́РПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИТЕРПІ́ТИСЯ, терплю́ся, те́рпишся; мн. прите́рпляться; док., до чого, з чим і без додатка, розм. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь неприємного, незвичного; освоюватися.  Словник української мови в 11 томах