притирюватися
ПРИТИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИТИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., фам.
Недоречно або невчасно приходити, приїздити куди-небудь, до когось.
– Та се я, горобець .. – Чого притирився? І яка вас лиха година по дневі носить? Осе напасть! і вдень не дадуть заснути!.. (Леся Українка);
[Ганна (одна):] Швидка на речах! А яка з тебе робітниця? Пожила біля татка в городі, чайку попила, а тепер би тілько ніжилась. Ще й старий сюди притириться. Нужний [потрібний] він тут, як п'яте колесо до воза (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)