притомлятися
ПРИТОМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. прито́мляться; док.
Відчувати втому (перев. невелику); утомлюватися.
[Олекса:] Правда, трохи притомився був, та як ізнов увійшов у свою хату, то зразу і поздоровшав (С. Васильченко);
Дівчина з червоними руками, хоч і притомилась, але вдоволено посміхалась (П. Панч);
Дорога душна, довга, дівчата спочатку співали, тоді понурилися. Оленка притомилася (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)