притомлятися
ПРИТОМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. прито́мляться; док. Відчувати втому (перев. невелику); утомлюватися.
[Олекса:] Правда, трохи притомився був, та як ізнов увійшов у свою хату, то зразу і поздоровшав (Вас., III, 1960, 46);
Дівчина з червоними руками, хоч і притомилась, але вдоволено посміхалась (Панч, Ерік.., 1950, 54);
Дорога душна, довга, дівчата спочатку співали, тоді понурилися. Оленка притомилася (Горд., II, 1959, 37).
Словник української мови (СУМ-11)