приточений
ПРИТО́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приточи́ти.
Вискакував [Ванько] на вулицю – погратися з дітворою чи перед людьми похвалитись чобітками, дарма що приточені халявки на них красувались латками усіх кольорів (М. Стельмах);
Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)