Словник української мови у 20 томах

притручати

ПРИТРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

Підштовхувати.

Ще одного вола ведмідь відлучив від стада і сахтячи – хе! хе! хе! – витручив долі полониною. Притручав вола над прірву і трутив туди. Сам Обійшов прірву з другого боку і по доріжці спустився до страченого вола (з переказу).

Словник української мови (СУМ-20)