притрушений
ПРИТРУ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до притруси́ти.
Вагонів уже було не впізнати: сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом і, як у хаті хорошої господині, притрушені свіжою степовою травою (О. Гончар);
Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (М. Зарудний);
// притру́шено, безос. пред.
Зверху помащено [коржика] та притрушено червоним маком... (М. Коцюбинський);
Люди їздять по набережній на санках .. їздити, властиве, зовсім нема по чому, бо снігу того ледве притрушено (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)