притулений
ПРИТУ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до притули́ти.
– Щось буде! – все говорив Сухобрус сам до себе, стоячи серед хати з пальцем, притуленим до лоба (І. Нечуй-Левицький);
Внизу нікого не було. Двері, вивалені вибухом танка напередодні, стояли притулені до лутки (С. Голованівський);
Ті чудові садочки, притулені на горах або сховані в западинах, були наскрізь пронизані сонцем, зеленіли до самого дна (І. Нечуй-Левицький);
Тут і там у гущавині зелені траплялися .. портики, мальовничо притулені на берегах озерець (Ю. Смолич);
// приту́лено, безос. пред.
Німці йдуть без касок, голови високо підстрижені, курточки розстебнуті, під ними голі груди, штанці куценькі, коліна й литки сухі, як курячі, до животів притулено новенькі автомати (Ю. Яновський).
2. у знач. прикм. Який притулився до кого-, чого-небудь.
Якось надвечір Маланка вийшла з хати і наткнулась на Гафійку, що стояла притулена до одвірка (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)